Ti amo

[due caffè, per favore]

Дроп, що створений не «про кохання». А для любові — тієї, що живе в дрібницях.

Любов не потребує великих слів. Вона живе в простих речах: у «buongiorno», сказаному ще сонним голосом, у двох чашках, що стоять поруч на столі. У трохи кривих, іноді засвічених, де навіть не видно облич, полароідах. У моментах, які не хочеться викладати – лише зберегти.